налічити
Смотреть что такое "налічити" в других словарях:
налічити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
налічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до налічити 1) … Український тлумачний словник
налічення — я, с. Дія за знач. налічити … Український тлумачний словник
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
да — 2 (421) союз 1. При однородных членах предлож. В знач. соединит. И, да: даите ми ѿ двора по ·г҃· голуби да <по> ·г҃· воробьи. ЛЛ 1377, 16 об. (946); пособи б҃а дѣлѩ по сиротахъ да попецалусѩ ѡ мнѣ. ГрБ № 283, 70 XIV; а коржанъ да моиши(н)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
належати — НАЛЕЖ|АТИ (93), ОУ, ИТЬ гл. 1. Лежать, находиться, располагаться на чём л.: и измѣнѧѥть(с) належащаѧ индити˫а на с҃тѣи трѧпезѣ. и полагаѥть(с) постьна˫а. УСт XII/XIII, 8 об.; другое бо оку [вм. око] ˫ако призираеть на все тѣло ѹдобь... А другое… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наскакувати — I ую, уєш, недок., наскака/ти, скачу/, ска/чеш, док. 1) Скачучи, наїжджати на кого , що небудь, потрапляти куди небудь. 2) розм. Скачучи, прибувати куди небудь в якій небудь кількості. II ую, уєш, недок., наско/чити, чу, чиш, док. 1) Раптово,… … Український тлумачний словник
